СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СТАРТАП-ЕКОСИСТЕМИ

  • О.О. Мосін OM-Sales
Ключові слова: підприємництво, техніко-технологічний розвиток, інноваційний розвиток, інноваційна економіка, стартап-екосистема, технологічні кластери, технологічні стартапи

Анотація

У цій статті ми розглядаємо деякі унікальні характеристики стартапів і те, наскільки вони важливі для економіки в цілому. Ми також з'ясовуємо, чи вплинули наслідки пандемії на ці тенденції, і розглядаємо причини довгострокового занепаду глобального підприємництва. Екосистема, яка оточує ІТ-компанії, все ще перебуває на стадії становлення. Ключовими сильними сторонами екосистеми є високий рівень освіти її засновників, об'єднання талантів та зв'язки зі світовими мережами знань, і все це значною мірою завдяки іноземним інституціям та акселераційним програмам. Однак більшість підприємців ніколи раніше не займали управлінських посад, а брак досвіду та молодість іноді обмежують їхню здатність приймати обґрунтовані бізнес-рішення. Це дослідження має на меті краще зрозуміти поточну ситуацію в екосистемі стартапів та надати рекомендації для політиків та інших зацікавлених сторін, які зацікавлені у підтримці розвитку та сталості екосистеми. Необхідно зазначити, що майже завжди підприємцям-початківцям необхідно інвестувати значну кількість часу у вивчення нюансів глобального бізнес-партнерства та динаміки ринку. Для того, щоб краще підготувати співробітників стартапів до труднощів виведення ідей на ринок, можна створити спеціальну дво- або трирічну навчальну програму, яка відповідатиме потребам засновників бізнесу. Ця програма повинна дозволити студентам проводити значну кількість часу на роботі в стартапі, оскільки вони будуть краще підготовлені до входження в професію. Також необхідно зауважити, що сприяння розвитку стартапів у країнах, що розвиваються, не повинно зосереджуватися на спробах підвищити підприємницьку активність загалом. Оскільки ці країни вже мають високу схильність до створення нових підприємств, додаткові політичні стимули можуть не мати значного впливу. На наш погляд, стартап екосистема та її підтримуючі структури повинні постійно розвиватися. Через те, що багато бізнесів, які фінансуються за рахунок зовнішніх програм, не є якісними, програми акселерації не створюють достатньої кількості стартапів. Це свідчить про те, що якість цих програм має бути покращена. Більше того, навіть за наявності значних грантових коштів, акселератори ще не створили для бізнесу надійного шляху до отримання відчутних результатів. Через ранню фазу розвитку підприємницької спільноти однодумцям важко створювати кластери та спілкуватися між собою, що призводить до того, що підприємства з різних мереж працюють ізольовано. Як наслідок, ініціативи, спрямовані на збільшення потенціалу та професіоналізацію акселераторів, мають стати пріоритетними для посилення інноваційного розвитку.

Посилання

Comin D., (2014) Technology Diffusion: Measurement, Causes and Consequences. In Handbook of Economic Growth, edition 1, volume 2, chapter 2, pp. 565–622.

Comin, D. (2010) An Exploration of Technology Diffusion. American Economic Review 100 (December): pp. 2031–2059.

Isaksson, A., Thiam H., and Ghislain R. (2005). Productivity in Developing Countries: Trends and Policies. Vienna: UNIDO.

Mulas, V., Minges, M., and Applebaum, H. (2015). Boosting Tech Innovation Ecosystems in Cities: A Framework for Growth and Sustainability of Urban Tech Innovation Ecosystems. Washington, DC: World Bank.

Mulas, V. (2016). New York City: Transforming a City into a Tech Innovation Leader. World Bank, Washington, DC: World Bank.

Roberts, W., Saurabh L., and Baird, R. (2016) What’s Working in Startup Acceleration: Insights from Fifteen Village Capital Programs. Emory University, Aspen Network of Development Entrepreneurs, and Village Capital.

Gartner, W. B. (1985) A conceptual framework for describing the phenomenon of new venture creation. Academy of Management Review, no. 10 (4), pp. 696–706.

Gartner, W. B. (1990) What are we talking when we talk about entrepreneurship? Journal of Business Venturing, no. 5 (1), pp. 15–28.

Meyer, D., Neck, H., and Meeks, M. (2002). The entrepreneurship – strategic: Management interface. In Hitt, M., et al., (Eds.), Strategic Entrepreneurship, Oxford: Blackwell Publisher, pp. 19–44.

Harvard Business Review (2017) Are you suited for a start- up? November-December, General management magazine, pp. 150–153.

Tan J. (2022) Creating a Future-Ready Start-up Ecosystem, Action Community for Entrepreneurship, pp 1–48.

Krasniqi. A. B. (2009) Personal, household and business environmental determinants of entrepreneurship, Journal of Small Business and Enter. Devel., vol.16. No.1, pp. 146–166

WelterF. and Smallbone D. (2011) Institutional perspectives on entrepreneurial behavior in challenging environment. Journal of Small Business Management, vol.49. no 1, pp. 107–125

Robinson D. (2014) The Capital Structure Decisions of New Firms," Review of Financial Studies, no. 27 (1), pp. 153–179.

Syverson C. (2017) Challenges to Mismeasurement Explanations for the US Productivity Slowdown. Journal of Economic Perspectives, no. 31 (2), pp. 165–186.

Sterk V. and Pugsley B. (2021) The Nature of Firm Growth. American Economic Review, no. 111 (2), pp. 547–579.

Levine R. and Rubinstein Y. (2017) Smart and Illicit: Who Becomes an Entrepreneur and Do They Earn More? Quarterly Journal of Economics, no. 132 (2), pp. 963–1018.

Переглядів статті: 7
Завантажень PDF: 4
Опубліковано
2024-03-29
Як цитувати
Мосін, О. (2024). СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СТАРТАП-ЕКОСИСТЕМИ. Економічний простір, (190), 214-217. https://doi.org/10.32782/2224-6282/190-39
Розділ
Статті