DEFINING A STRATEGY TO ENSURE THE ANTI-CRISIS SUSTAINABILITY OF TOURIST ENTERPRISES
Abstract
The article proposes a scientific approach to the choice of basic strategies for anti-crisis sustainability of a tourist enterprise, taking into account the level of influence of macroeconomic factors on the enterprise. It is noted that the main principles of crisis resilience are: the principle of system, flexibility, adaptability, strategic focus, feedback, informativeness, complexity, prospects, compliance of the strategy with existing technologies, professional competence. The assessment of the influence of the political environment, economic environment, socio-demographic environment and technological environment on the activities of tourism enterprises is given. The basis of the proposed strategies to anti-crisis sustainability of the enterprise is to study the content of the concept of anti-crisis sustainability of the enterprise as a complex characteristic that reflects the company's ability to maintain long-term gradual improvement of competitive position in the market under the influence of crisis factors. The components of providing anti-crisis sustainability and methodological tools for assessing the level of anti-crisis sustainability of tourism enterprises are presented. A qualitative assessment of the level of anti-crisis sustainability of tourism enterprises has been made. The matrix "the level of anti-crisis sustainability of the enterprise – the level of influence of macroeconomic factors on the activity of the enterprise" is offered, which allows to specify the processes that need to be implemented at the enterprise for high competitive positions. The necessity of taking into account the existing potential of the enterprise's resistance to crisis processes in determining the strategy of ensuring anti-crisis sustainability is substantiated. It is noted that the timely implementation of the strategy of ensuring the crisis sustainability of the enterprise depends on the timely assessment of the intensity of the impact of macroeconomic factors on the crisis sustainability of the enterprise and its component. The results of application of the scientific approach to a choice of strategies of maintenance of anti-crisis sustainability of the tourist enterprises are stated.
References
Саєнко М.Г. Стратегія підприємства: підручник. Тернопіль : Економічна думка, 2006. 390 с.
Портер М. Конкуренция. Москва : Вильямс, 2001. 495 c.
Довгань Л.Є., Каракай Ю.В., Артеменко Л.П. Стратегічне управління: Навчальний посібник. Київ : Центр учбової літера тури, 2009. 440 с.
Баланович А.М. Науково-теоретична сутність розвитку підприємства та класифікація стратегій розвитку. Моделювання регіональної економіки: зб. наук. праць. Івано-Франківськ : Плай, 2016. № 2. С. 283–296.
Саух І.В. Класифікаційна модель та характеристика стратегій туристичних підприємств. Вісник Житомирського державного технологічного університету. Серія : Економічні науки. 2017. № 4. С. 90–97. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vzhdtu_econ_2017_4_18
Пілецька С.Т. Антикризове управління економічною стійкістю промислового авіапідприємства : монографія. Київ : Центр учбової літератури, 2014. 320 с.
Джерелюк Ю.О. Антикризова стійкість підприємств у конкурентному середовищі: теорія, методологія та практика : монографія. Херсон : Вид-во ПП Вишемирський В. С., 2018. 454 с.
Сталий розвиток регіонів України / науковий керівник М. З. Згуровський. Київ : НТУУ «КПІ», 2009. 197 с. URL: http://activity.wdc.org.ua/ukraine/Isd_ukr-2400dpi-10.pdf.
Пастухова В.В. Стратегічне управління підприємством : філософія, політика, ефективність. Київ : КНТЕУ, 2002. 302 с.
Шершньова З.Є. Стратегічне управління : підручник. 2-ге вид., перероб. і доп. Київ : КНЕУ, 2004. 699 с.
Sajenko M.Gh (2006). Strateghija pidpryjemstva: pidruchnyk [Enterprise strategy]. Ternopil: Ekonomichna dumka, P. 390. (in Ukrainian)
Porter M. (2001). Konkurentsiya [Competition]. Moskov: Vil'yams, P. 495. (in Russian)
Dovghanj L.Je., Karakaj Ju.V., Artemenko L.P. (2009). Strateghichne upravlinnja: Navchaljnyj posibnyk [Strategic management]. Kyiv: Centr uchbovoji litera tury, P. 440. (in Ukrainian)
Balanovych A.M. (2016). Naukovo-teoretychna sutnistj rozvytku pidpryjemstva ta klasyfikacija strateghij rozvytku [Scientific and theoretical essence of enterprise development and classification of development strategies]. Modeljuvannja reghionaljnoji ekonomiky: zb. nauk. pracj. Ivano-Frankivsjk: Plaj, no. 2, pp. 283–296. (in Ukrainian)
Saukh I.V. (2017). Klasyfikacijna modelj ta kharakterystyka strateghij turystychnykh pidpryjemstv [Classification model and characteristics of strategies of tourist enterprises]. Visnyk Zhytomyrsjkogho derzhavnogho tekhnologhichnogho universytetu. Serija : Ekonomichni nauky. no. 4. pp. 90–97. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vzhdtu_econ_2017_4_18
Pilecjka S.T. (2014). Antykryzove upravlinnja ekonomichnoju stijkistju promyslovogho aviapidpryjemstva : monoghrafija [Anti-crisis management of economic stability of an industrial airline]. Kyiv: Centr uchbovoji literatury, P. 320. (in Ukrainian)
Dzhereljuk Ju.O. (2018). Antykryzova stijkistj pidpryjemstv u konkurentnomu seredovyshhi: teorija, metodologhija ta praktyka : monoghrafija [Anti-crisis sustainability of enterprises in a competitive environment: theory, methodology and practice]. Kherson: PP Vyshemyrsjkyj V. S., P. 454. (in Ukrainian)
Zghurovskyi, M.Z. (2009). Stalyi rozvytok rehioniv Ukrainy [Sustainable development of regions of Ukraine]. Kyiv: NTUU “KPI”, P. 197. Available at:: http://activity.wdc.org.ua/ukraine/Isd_ukr-2400dpi-10.pdf
Pastukhova V.V.(2002). Strateghichne upravlinnja pidpryjemstvom : filosofija, polityka, efektyvnistj [Strategic management of the enterprise: philosophy, policy, efficiency]. Kyiv: KNTEU, P. 302. (in Ukrainian)
Shershnjova Z.Je. (2004). Strateghichne upravlinnja : pidruchnyk [Strategic management]. 2-ghe vyd., pererob. i dop. Kyiv: KNEU, P. 699. (in Ukrainian)
